Головне меню
Новини
Поради, пам'ятки, рекомендації по екологічному вихованню
ЗАКОНИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

Запам'ятайте і завжди виконуйте їх !

     Закон співучого соловейка - оспівуємо красу рідної землі, як соловейко.
     Червоної калини - прикрашаймо землю добрими справами, як калина гай.
     Дбайливої білочки - беремо від природи те, що необхідне, дбаючи про відновлення скарбів.
     Мудрої сови - спостерігаємо, навчаємось, діємо і несемо відповідальність за вчинки.
     Золотого соняшника - кожна істота, що живе на Землі, є також незамінна і має право на сонце, повітря і воду.
     Доброго дельфіна - приходимо на допомогу кожному, хто її потребує, як дельфін у морі.
     Наполегливого дятлика - будемо наполегливі й невтомні, як дятлики, тоді побачимо свою землю квітучою і здоровою.
     Священної індійської корови - поступитися місцем тваринам і рослинам, без потреби не будемо їх брати до рук.
     Вічнозеленого барвінка - як вічнозелене листя барвінка, завжди пам'ятайте про велич законів природи над законами людськими.

 

 

 

 

ДОБРІ ПОРАДИ

• Вчіться розуміти природу, станьте її другом та захисником.
• Радійте красі природи, не зашкодьте їй своїм недбалим ставленням.
• На лоні природи поводьтеся тихо і непомітно : дивіться, слухайте, не галасуйте.
• Користуйтеся будь-якою нагодою, щоб зробити для природи що-небудь корисне.
• Будьте другом усіх живих істот; не мордуйте і не вбивайте тварин.
• Охороняйте чистоту води, турбуйтеся про криниці та джерела.
• Стежте за чистотою природного середовища і не залишайте після себе слідів перебування у ньому.
• Допомагайте тим, хто турбується про природу, захищайте її від шкідників та несвідомих туристів.

 

 Пам'ятка для батьків

 

Природа - не лише джерело здоров'я і радості. Вона - найбільший друг, неоціненне багатство.

Навчіться бачити красу природи і розкривайте її дітям.

Візьміть за правило : жодного дня без милування природними явищами.

Якомога більше бувайте на лоні природи.

Любіть своє природне довкілля, бережіть його.

Нехай ваша рука ніколи не підніметься, щоб знищити красу.

Хай милосердним буде ваше серце до братів менших.

Будьте добрим прикладом для дітей. Навчившись милуватися, любити і берегти природне довкілля, ваша дитина буде милосердною, доброю, співчутливою до всіх і до всього.

 

Вивчить з дітьми

прислів'я, приказки

 

 

 

• Природа одному - мати, другому - мачуха.

• Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.

• Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.

• З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі у службі.

• До природи не неси шкоди.

• Доглядай землю плідну, як матір рідну.

• До землі з ласкою - будеш з паскою.

• Зруйнував гніздо пташине - не буде в тебе ні дітей, ні родини.

• Зіпсував воду - не буде честі твоєму роду.

 

 "Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватися пріорітетом за будь-яких політичних ситуацій та компромісів"  М.Амосов

 


1. Кожний зелений листочок, кожна травинка виділяє кисень. Ним ми дихаємо. Без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослину.
2. Найкраща квітка та, яку квітує там, де зросла. Не губи її.
3. Гриби, отруйні для людини, для лісових мешканців ліки і харч. Чим більше в лісі різних грибів, тим він затишніший. В ньому краще ростуть дерева. Не знищуй отруйних грибів.
4. Не галасуй у весняному лісі. Не включай надто голосно музику. Ти злякаєш пташку, вона злетить з гнізда. Яєчка захолонуть і з них ніколи не виведуться пташенята. Краще послухай голос лісу.
5. Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами. Вони схожі на казкові літаючі квіти. Вони нікому не завдають шкоди. Не завдавай шкоди і ти їм.
6. Найчистіша і найсмачніша вода - джерельна. Подивись, як над джерелом схиляються квіти, кущі, дерева. Вони оберігають його від посухи, від пилових бур. Не скаламути і ти її джерело.

 

7. Ти хочеш принести додому лісові квіти? Зривай їх перед тим, як ітимеш додому і пам'ятай : скромний невеличкий букет ознака гарного смаку, свідомості людини, бережливості, доброти. А про що свідчить оберемок лісових квітів?
8. Щоб згубити молоде дерево - потрібні хвилини, а виростити - роки. Не ламай черемхи, не каліч інших квітучих дерев та кущів.
9. Рана на рослині - рана на живому. Не зашкодь корі дерева.
10. Ніщо так згубно не впливає на все живе, як вогонь. Байдужість, що призвела до пожежі - злочин перед природою і перед людьми. Простеж, щоб у лісі не залишилось навіть іскри від багаття.
11. Покинута консервна банка, скло, можуть поранити лісового звіра. Нагріте сонцем скло може стати причиною пожежі. Не залишай після себе сміття в лісі. Нехай твоє місце відпочинку буде чистим. Рештки їжі лиши для пташок на сухих стручках, для звірів - на пеньку. Для комах - на землі.

 


      На жаль, сьогодні для дитини довкілля досить часто обмежується телевізором, відеомагнітофоном, ігровими приставками. Що ж, це відповідає сучасності, але чомусь пригадуються слова художника Миколи Реріха : «Вмикаючи телевізор, ми вимикаємо свідомість». І справді, світ електронної техніки загрожує витіснити з поля зору дитини світ живої природи. Ця проблема найактуальніша для мегаполісів.
      У великому місті жива природа наче відступає на другий план. Землю вкриває асфальт і бетон, дерева та кущі губляться поміж будинками, нічних зірок на небі майже не видно через електричні вогні... та й вічно заклопотані дорослі не завжди вміють зацікавити дітей об'єктами та явищами живої природи, бо вони не такі динамічні, як технічний прогрес. Отож, дорослим теж треба вчитися бачити природу.
     Як відомо, мислення актуалізується, якщо поставлена мета. Якщо батьки прагнуть навчити дитину бачити красу, розуміти її, вони повинні скерувати доньку чи сина на це щодня. Звичайно, не нав'язливо, а у формі гри. Наприклад, йдучи з дитячого садка, запропонуйте малому знайте найвище, найнижче, найстрункіше або найпишніше дерево. Наступного разу - найяскравіше або найпривабливіше. Розглядаючи рослини, порівнюйте форми, кольори квітів і листя, запропонуйте таку гру : спершу назвіть ви три ознаки дерева (куща, квітки), а дитина буде вгадувати назву.      

Потім загадуватиме вона вам.
     Діти дошкільного віку дуже часто звертаються до дорослих із запитаннями часто звертаються до дорослих із запитаннями, але не завжди вислуховують відповіді. Проте неуважність дитини до відповідей дорослого здебільша має і об'єктивні підстави. Ви можете розповідати зі знанням предмета, однак не цікаво, занадто складно.
     Буває, що дитяче запитання є просто вербальним формулюванням проблеми, яку дитина вирішує для себе особисто. В такому разі дозвольте їй самій знайти відповідь, бо то є рух по спіралі розвитку, і ніхто інший за неї цей рух не здійснить. Як не може людина дихати за іншого, так само не можна розвиватися дорослому замість дитини. Зрозуміло, це не означає, що батьки повинні обмежуватися фразами на зразок : «Сам поміркуй». Ні, дитині завжди потрібна допомога у вирішенні конкретної проблеми. Як це зробити найоптимальніше? Наприклад, у вигляді навідних запитань, звернених до дитини. У такий спосіб ви і підкажете їй правильну відповідь, а відтак дасте можливість помислити самостійно. Важливо також, аби дорослий висловив своє ставлення до думок дитини. Емоційне забарвлення вербальної реакції дорослого на запитання дитини має дуже велике значення. Порівняйте варіанти реакції на прості запитання дитини.

«Чому ці ягоди назвали вовчими?
Їх що, вовки їдять?»

1. «Мерщій відійди від куща! Кому сказала! Отруйні вони! Не чіпай руками!»
2. «Справді, чому? По щирості, сама напевне не знаю. А ти молодець - і назву ягід запам'ятав. І до рота не тягнеш та ще й питания таке цікаве задав. Давай разом поміркуємо : ягоди не можна їсти, вони отруйні, може, через те їх назвали вовчими? Як ти гадаєш? Як тобі здається, чи красива ця рослина. Мені, наприклад, подобається нею милуватися».

«Звідки береться вітер?»
1. «Звідки? Підеш до школи і там дізнаєшся.»
2. « Це нелегко пояснити, цього вчать у школі. Але якщо тобі цікаво, я спробую пояснити. Вітер це що : сонце, вода чи повітря? Так, повітря, яке рухається. А ось чому воно рухається? Як ти гадаєш? Ну тоді принеси мені, будь ласка, глобус )або мапу, олівці, папір) і давай разом поміркуємо. Чи скрізь на нашій великій планеті повітря однаково тепле? Ні. Є місця, де дуже гаряче. Яке повітря легше - тепле чи холодне? Згадай, коли ми надували повітряну кульку( можна пригадати історію про мандри Незнайка з друзями на повітряній кулі), вона піднімалася вгору, бо повітря в ній було тепле. Якщо тепле повітря увесь час піднімається вгору, то холодне, навпаки, опускається до землі. Так відбувається рух. А рух повітря - то і є вітер. Тільки сила у нього буває різна. Який буває за силою вітер?»
«Чому наша кицька мурчить?»
1. «Подобається їй, от і мурчить. Всі коти мурчать».
2. «Я люблю, коли вона мурчить. А чому саме, ти й сам, певно, знаєш. Згадай, коли вона найчастіше мурчить? Коли від собаки захищається? А коли її на руки беруть? Звичайно кицька мурчить, колії добре, коли вона поряд з тими, кого любить. Ти послухай уважно, може «перекладеш» її мурчання на людську мову, то й мені розкажеш, що вона каже. А як передають свої почуття інші тварини?»


     Либонь, розширені коментарі тут зайві. У першому разі дитина швидше за все втратить інтерес. У другому - почне міркувати. Відповідаючи на запитання дітей, доцільно використовувати допоміжні засоби : малюнки, схеми, ігри.
Об'єкти та явища неживої природи, рослинний і тваринний світ дають нам можливість розвивати як розум, так і почуття дітей - подив, зацікавленість, захват.
      Це кроки до розвитку пізнавальної активності. Використовуйте для цього будь-яку нагоду. Наприклад. У старшому дошкільному віці діти, як правило, знають, що кожна рослина розвивається з насіння, має корінь, стебло, листя, в більшості своїй - квіти та плід. Розрізаючи гарбуз, огірок чи грушу, зверніть увагу дитини. Що у них всередині, як у хатинці, міститься насіння. У гарбуза, дині все насіння в одній хатинці разом. А ось груша, яблуко мають менше насінинок. У кожної - своя комірчина. У сливи. Персика - тільки одна велика кісточка. А у буряка та моркви? Звісно, дитина поцікавиться : а справді, де? Ось і тема для нової розмови.
Простір для фантазії не обмежений. Причому не обов'язково мандрувати за місто. Можна звернути увагу дитини і на підвіконня у квартирі. Запропонуйте їй розглянути листя квітів через збільшуване скло. Дозвольте, при нагоді, роздивитися у мікроскоп краплину води, помилуватися Місяцем у бінокль. Обговоріть з дитиною, що вона побачила, разом пошукайте відповіді на запитання у книжках. Візьміть олівці, фарби...
      Ось, наприклад, як у процесі малювання можна пояснити, чому листя міняє колір восени. Візьміть кілька аркушів білого паперу та акварельні фарби : зелену, жовту, червону. На прогулянці зверніть увагу малого на те, що раніше всі листочки були однакові - зелені, а тепер стали жовті. Червоні. Вдома запропонуйте намалювати контури трьох листочків : берези, клена, дуба. Трохи змочіть папір водою і пензликом нанесіть на малюнок з листком берези кілька цяточок жовтої фарби. На другий - з листком клена нанесіть трішки жовтої та червоної фарби, на третій - з дубовим листком нанесіть лише червоної. Фарба, розтікаючись по зображенню, утворить колір кожного з листочків. Березовий листочок стане жовтим, кленовий - жовтогарячим, а дубовий - червоним. Тепер можна пояснити дитині, що в кожному з живих листочків наявні зернятка-барвники різного кольору. Але найбільше серед них зеленого - хлорофілу. Зелені зернятка утворюються під впливом сонця та тепла, тому влітку їх дуже багато, і вони не дають нам змоги побачити інші - жовті або червоні. Запропонуйте дитині взяти пензлик і багато зеленої фарби та зафарбувати кожен з намальованих листочків. Густо покладена фарба перекриває всі інші кольори. Поставте запитання : чому всі листочки стали однаковими? Куди поділися інші фарби? Дитина дійде висновку, що нікуди вони не поділися. І жовта, і червона фарби є в малюнку, але їх не видно через зелену. Розкажіть, що восени, коли кількість сонячного тепла зменшується, зелені зернятка хлорофілу руйнуються. Стають видимими інші кольори - жовтий, червоний або жовтогарячий.
      Природа, либонь, дає найбагатший матеріал для розвитку мислення і мови дитини. Жодний технічний винахід не замінить його. Тож батькам про це варто не забувати.

 


Дата: 2011-02-01 20:55:37