Головне меню
Новини
вихователям групи з вадами зору
Рекомендації вихователям, які працюють
у компенсуючих групах

(для дітей з вадами зору)
Обов'язки вихователів спец групи
1. Слідкувати за правилами носіння окулярів.
2. Знати, що кожній гостроті зору відповідає своє робоче місце.
3. Використовувати під час занять яскраві кольори (червоний, зелений, жовтий).
4. Використовувати об'єкти більші і менші за 2 см.
5. Вчити дітей новим іграм, враховую¬чи діагноз.
6. Розробити матеріали ігор, які відповідають зоровому навантаженню (шнурівка, ґудзики, намисто, шнуру¬вання і т.п.).
7. Проводити індивідуальні заняття (ліплення, малювання, накладання, копіювання).
8. Розсадити дітей за рекомендацією лікаря.
9. Знайомити батьків зі станом зору дітей.

10. Під час перебування дітей на свіжому повітрі слідкувати, щоб ігри відповідали фізичному та розумовому розвитку.

     Пізнавальна діяльність дітей із різними порушеннями зорового аналізатора відбувається на звуженій сенсорній ос¬нові, тобто ці діти отримують менше в якісному і кількісному відношенні інфор¬мації про предмети і явища довкілля, ніж діти з нормальним зором.
     Ступінь обмеженості об'єму інформації залежить від глибини ураження зору, сформованості у цих дітей способів та прийомів пізнавальної діяльності та ряду інших факторів. Діти-дошкільники з по¬рушеннями зору недостатньо володіють своїми органами чуття.
     Вони не вміють ще сприймати навчаль¬ний матеріал, вдивлятися в нього, розглядати, вслуховуватися, виділяти кольо¬рові, смакові, слухові властивості, часто задовольняються першими враженнями, а це призводить до неповного, неточно¬го, а то і помилкового сприйняття. Отже, у сенсорному вихованні дітей із пато¬логією зору слід особливу увагу зверта¬ти на формування способів і прийомів пізнавальної діяльності.
     Прийшовши працювати в групу для дітей із вадами зору, вихователь повинен ознайомитися зі своїми обов'язками.

Корекційні завдання, які необхідно включати на заняттях:
Підняти гостроту зору. Вправи на локалізацію. Розвивати дрібну мускулатуру рук. Розвивати орієнтацію в малому та великому просторі. Розпізнання форми, кольору, величини предметів. Розвивати простежуючі функції зору. Розвиток біно¬кулярного зору. Розвиток стереоскопічного зору.

 

Медико-педагогічний вплив на дитину в дошкільному закладі слід здійснювати за схемою: 

 

 

 

     Освітня робота має компенсаторно корекційну спрямованість. Педагоги повинні працювати з дітьми за спеціальними програмами, розробленими для дітей із вадами зору.
      Обсяг рухових навантажень залежить від різновиду та ступеня порушень зору й індивідуального розвитку дитини і визначається офтальмологічним листом , у годженим з офтальмологом і педіатром.
      Особливу увагу слід приділяти прове¬денню корекційних вправ та ігор, складанню дидактичних посібників, які можна використовувати на будь-якому занятті.
     Колір - одна з найважливіших ознак предмета, яка фіксується тільки візуально і тривалий час лишається у свідомості дитини. У дітей із вадами зору сприйняття кольору порушене,
      Спеціальна компенсаторно-корекційна робота із формування кольоросприйняття у дітей ведеться у такій послідовності:
1. Розрізнення кольорів.
2. Називання кольору.
3. Порівняння об'єктів за кольором.
4. Співвідношення кольору з його
носієм (об'єктом).
5. Локалізація за кольором.
6. Систематизація об'єктів за ко¬льором.
7. Аналітичне сприйняття кольору.
     Компенсаторно-корекційна робота із формування форморозрізнення направлена на засвоєння назв геометричних фігур, розвиток полі сенсорних зв'язків.
1. Обведи по контуру геометричні фігури. Заштрихуй їх.
2. Відгадай за описом фігуру.
3. Гра «Чарівний мішечок».
4. Гра «Поклади на місце».
5. Відшукай у кімнаті предмети певної форми.

     Для розвитку аналітичного спостереження у дітей слід формувати спільні способи розумових дій: аналіз, порівняння, узагальнення, формувати вміння використовувати сенсорні еталони

(колір, форму, величину, матеріал).
1. Гра «А у мене...».
2. Гра «Підказка».
3. Подумай і скажи, чим відрізняються предмети, чим вони подібні

(гілка ялини і сосни, трамвай і тролейбус тощо).
4. Якого кольору осінь? Чим пахне садок в осінню пору?
5. Доповни ряди предметів і назв спільним словом:
Весна, літо, осінь...
Вовк, лисиця, білка...
Тюльпан, ромашка, незабудка...
Дуб, береза, клен...
Шофер, лікар повар...
     Пропонуємо ряд ігор та корекційно-розвивальних завдань для практичного використання в корекційній роботі.

Розвиток наочно-дійового та образного мислення

1. «Лото» - складання цілого з ок¬ремих частин.
2. Гра «Відгадай, кому належить» - демонстрація зображення якоїсь части¬ни тіла птаха чи тварини, а діти по черзі відгадують, кому воно належить і роз¬повідають, що вони знають про нього.
3. «Четвертий зайвий» - вправи на виключення предмета, невідповідного до групи.

Розвиток словесно-логічного мислення і мовлення

1. Розглядання сюжетних малюнків. Бесіда за їх змістом стимулює дітей до активного мовлення.
2. Сприйняття і розуміння сюжетних малюнків із прихованим змістом. Діти вчаться бачити взаємозалежність різно¬манітних явищ, встановлювати часові, причинно-наслідкові зв'язки.
3. Гра «Підбери пари». Діти по черзі підбирають побільше парних картинок за певними ознаками: за кольором, формою, належністю до виду.
4. Розуміння та відгадування загадок.
5. Гра «Назви хто ми». Ведучий дає усний опис будь-якої тварини, а діти повинні знайти певний малюнок і показати його.
6. Читання літературних творів - найпоширеніша форма розвитку мислення та мовлення дітей.
7. Сприймання і розуміння серії ма¬люнків, зв'язаних єдиним сюжетом. На трьох таблицях зображені ситуації, які зв'язані єдиним сюжетом. Розглядаючи їх, діти навчаються встановлювати при¬чинно-наслідкові зв'язки, робити уза¬гальнення, давати оцінку зображеним ситуаціям.

8. Сприймання і розуміння серії ма¬люнків із безглуздим, беззмістовним сюжетом. На таблицях - безглузді си¬туації, розглядаючи їх, діти розповіда¬ють, чи може таке явище бути, чи ні. Важливим показником рівня розвитку дитини є емоційна реакція на малюнки.

Вправи на розвиток пам'яті та уваги
1. Гра «Що змінилося?».
На столі лежить певна кількість знайомих іграшок. Кожну з них показу¬ють дітям і вони називають її. Пропо¬нуємо дитині заплющити очі, або відвернутися. Забираємо одну, або кіль¬ка іграшок, а дитина повинна назвати, яких іграшок не стало.
2. Гра «Цікаве лото»
Беремо картинки, на яких зображені знайомі предмети (одяг, посуд, транс¬порт...). Показуємо дітям 2-3 картинки із загальної кількості, а потім розкла¬даємо всі останні. Дитина повинна назва¬ти ті картинки, які їй показували спочатку.
3. Гра «Чий хвіст (дзьоб, ноги...)?». На одній половині дошки закріплені малюнки із зображенням тварин без хвоста (ніг, дзьоба...). На другій - малюнок із зображенням цих частин тіла. Створюється 2 команди. За сигна¬лом діти підбирають кожній тварині її хвіст (ноги, дзьоб) і називають цю тва¬рину. Виграє та команда, яка швидше справиться із завданням.
4. Вправи з малюнками.
Пропонуємо дитині розглянути 2 од¬накових малюнки, але на одному із них якісь предмети, або деталі предмета не-домальовані. Спочатку просимо уважно розглянути і назвати правильний малю¬нок. А потім малюнок із недомальованими предметами. Питання: «Що забув домалювати художник?».

Такі вправи тренують спостереж¬ливість, здатність запам'ятовувати ма¬теріал і концентрувати увагу на відповідних об'єктах.

Ігри та вправи на розвиток орієнтації в просторі

Для дітей 4-го року життя
1. Починати ознайомлення з просто¬ровими положеннями предмета слід із виділення та назви частин свого тіла: рука, нога (права, ліва). Такі ж вправи можна проводити з одягом: кишені, рукава.
Дидактичні ігри, вправи: «Давай привітаємося», «Візьми іграшку в ліву руку», «Слухай і точно виконуй» і т.п.
Познайомити дітей із приміщенням групової кімнати, спальні, роздягалки: де знаходяться меблі, вікна, двері.
3. Вчити орієнтуватися на голос, на¬приклад: «Хто погукав?», «Біжи до ме¬не», «Знайди предмет по звуку» (го¬динник, дзвіночок).
Для дітей 5-го року життя

На цьому етапі слід вчити дітей орієнтуватися в просторі, віддаленому від групової кімнати. Вчити ходити по сходах, драбині, обходити людину, яку зустрів із правого боку, рухатися за словесною інформацією. Діти повинні вміти орієнтуватися на території дитячо¬го садка. Розвивати вміння орієнтувати¬ся на слух на аркуші паперу.

Для дітей 6-го року життя

У старшій групі необхідно продовжу¬вати формувати просторове уявлення. Вчити малювати прості схеми руху: «Знайди на малюнку, схемі», «Де захо¬ваний предмет?», «Розкажи, що де зна¬ходиться» і т.п. Діти повинні знати пра¬вила руху на вулиці. Вчити розрізняти шум вітру, дощу, хуртовини. «Що далі, що ближче?», «Що зліва, що справа?», «Як пройти в медичний кабінет?», «Як ти йдеш додому?», «Склади візерунок із геометричних фігур».

 

 

 Рекомендації вихователям щодо збереження зору дітей

     Найбільшу кількість вражень про нав¬колишній світ мозок отримує через зір. Зір є визначальним у формуванні уяв¬лень про реально існуючі предмети і явища. З допомогою зору пізнаються суттєві ознаки різноманітних об'єктів (світло, колір, форма тощо), здійснюється орієнтація у просторі, спостерігаються зміни у природі. Зоро¬во-просторові уявлення мають особливо важливе значення у руховій сфері (оскільки рухи розвиваються під зоро¬вим контролем) та у процесі навчання, так як оволодіння буквами алфавіту, числовими зображеннями і т.п. базуєть¬ся на зоровому сприйнятті. Характерні особливості зорового сприйняття - дистанційність, миттєвість, одночасність і цілісність. Зоровий контроль - осно¬воположний момент пізнання предмета. Зоровий аналізатор тісно взаємодіє з руховим, дотиковим, слуховим, нюхо¬вим аналізаторами, утворює з ними складні системи зв'язків. Роль зорового аналізатора у психологічному розвитку дитини велика і унікальна. Порушення його діяльності викликає у дитини значні ускладнення у пізнанні оточуючої дійсності, звужує можливості, обмежує її орієнтацію.
     Для запобігання розладам зору у дітей необхідно своєчасно, починаючи з раннього віку, проводити комплекс профілактичних заходів - гігієнічних, офтальмологічних, педагогічних. Зір дітей перевіряють щорічно. Велике зна¬чення для збереження зору дітей має правильний режим дня та раціональна організація занять у дитячих дошкільних закладах, школі та вдома. Відповідно до гігієнічних рекомендацій тривалість кож¬ного виду занять (малювання, ліплення і т.д.) у молодшій та середній групах дитячого садка не повинна перевищувати 15 хе., у старшій та підготовчій групах - 20 хв. З перервами між ними 5 хв. Чер¬гування таких занять із фізкультурними, музичними позитивно впливає на функціональний стан основних систем організму, у тому числі на зір. Між занят¬тями, пов'язаними з напруженням очей, слід підійти до вікна та протягом деяко¬го часу дивитися вдалину.
     Діти з найменшого віку повинні регу¬лярно займатися фізкультурою, загартуванням. Це буде сприяти правильному розвиткові органа зору.
     Сьогодні у кожній сім'ї є телевізор, і діти з насолодою дивляться його. Од¬нак, на думку лікарів-гігієністів, недо¬держання режиму та умов перегляду передач може бути однією з причин розладу зору (зокрема появи короткозорості), зниження рухової активності, хронічної перевтоми. Дитина 4 років може без шкоди для здоров'я дивитися телепередачі не більше 15 хв., з 4 до 7 років - ЗО хв. Необхідно пам'ятати, що тривале сидіння біля телевізора скоро¬чує час перебування дітей на свіжому повітрі. Під час перегляду телепередач у кімнаті повинна горіти лампа, щоб не було різкого контрасту в освітленні. Відстань від екрана має становити не менше двох метрів. Перед переглядом кімнату слід добре провітрити.
     Для правильного розвитку зору у дітей дуже важливо раціонально ор¬ганізувати їхнє робоче місце. Столи і стільці мають відповідати зросту дитини (таблиця). Сидіти вона повинна так, щоб міцно, усією ступнею опиратися на підлогу або підставку! Правильно підібрані меблі сприяють розвитку хо¬рошої осанки, створюють оптимальні умови для зорової роботи.

 

Зріст дитини (см)  Висота над підлогою (см)
  Краю кришки столаКраю кришки стільця 
 110-115
 115-130

 48
 54

 28
 32

 

     Велике значення має також освітлен¬ня приміщення. Якщо дитина займаєть¬ся за столом, то крім загального освітлення, має горіти настільна лампа потужністю 60 Вт з абажуром. Світло повинно бути матовим (матова лампа) і рівномірно освітлювати робоче місце. Під час писання, малювання, креслення джерело світла слід розміщувати спере¬ду ліворуч, під час читання - можна й праворуч. Сидіти треба прямо, щоб очі від робочої поверхні були на відстані зігнутої в лікті руки (30-40 см). Не ре¬комендується читати, грати лежачи, особливо на боку, а також під час пере¬бування у транспорті. Такі незручності призводять до стомлення зору та голов¬ного болю.
     Велике значення має також профілак¬тика травм очей. Частіш за все вони трапляються у дітей 6-12 років і пов'язані з невмінням поводитися з гострими предметами. Дітей слід вчасно навчити поводженню з гострими пред¬метами, і стежити, щоб ці предмети ви¬користовувалися за призначенням, а не як іграшки. Ні в якому разі не можна дозволяти дітям гратися з рогатками, палицями тощо. Спортивні травми трап¬ляються порівняно рідко, але їх можна уникнути, якщо бути уважними під час катання на лижах, гри в хокей тощо.

     Пропонуємо комплекс вправ, які слід проводити декілька разів на день перед складною зоровою роботою та після неї:

1. Міцно замружити очі на 3-5 се¬кунд, а потім відкрити. Повторити 6-8 ра¬зів. Вправа зміцнює мускули повік, розслабляє мускули очей та покращує кровообіг.
2. Швидко моргати протягом 15 се¬кунд. Повторити 3-4 рази. Вправа по¬кращує кровопостачання мускулів ока.
3. Закрити очі та масажувати повіки круговими рухами пальців протягом З хвилин. Вправа розслабляє мускули очей, покращує їх кровопостачання.

     Засвоївши дану методику, ви не лише допоможете дітям, а й собі закріпите зір. У питаннях виховання здорової ди¬тини не може бути дрібниць. Від стану зору багато в чому залежить успішне виконання і навчання дітей, якість вико¬нання ними навчальних завдань, а у майбутньому і професійної роботи. Ви¬конання викладених рекомендацій до¬поможе попередити виникнення очних хвороб.




Дата: 2011-04-23 02:03:28